Десять заповідей для батьків
1.
Не чекай, що
твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не
тобою, а собою.
2.
Не вимагай від
дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може
віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон
подяки.
3.
Не зганяй на
дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й
зійде.
4.
Не стався до
проблем дитини зверхньо. Життя дає кожному те, що йому під силу, і будь
впевнений, для неї воно важке не менше, ніж для тебе, а може, й більше,
оскільки в неї немає досвіду.
6.
Не забувай, що
найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на
них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7.
Не муч себе,
якщо не зможеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш.
Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8.
Дитина – це не
тиран, що заволодів усім твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та
дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання й розвиток у ньому творчого
вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша»,
«своя» дитина, а душа дана на зберігання.
9.
Умій любити
чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині того, що не хотів би, щоб робили
твоїй.
10.
Люби свою
дитину будь-якою - не талановитою,
невезучою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина – це свято, яке
поки що з тобою.
Януш Корчак
Немає коментарів :
Дописати коментар